Баскетбо́л (англ. basketball — від basket — «кошик» і ball — «м'яч»), також кошикі́вка (заст., діал.)[1] або коші́вка[2] — спортивна командна гра з м'ячем, який закидують руками в кільце із сіткою (кошик), закріпленою на щиті на висоті 3 метри 5 сантиметрів (10 футів) над майданчиком.
Грають дві команди по 5 осіб на майданчику 28×15 м. На коротких сторонах майданчика укріплені на щитах на висоті 305 см «кошики» — металеві кільця діаметром 45 см з мотузяною сіткою без дна. Переможцем визнається команда, якій вдалось більше число разів закинути м'яч у «кошик» супротивників. Тривалість гри — чотири періоди по 10 хвилин, з двохвилинними перервами між першою та другою і третьою й четвертою чвертями, та великою перервою у 15 хвилин між другим та третім періодом. В Національній баскетбольній Асоціації гра триває 48 хвилин і розбивається на 4 чверті.
Перший чоловічий чемпіонат світу проведено в 1950-у році, а в 1953-му — жіночий. Зараз проводяться кожні чотири роки. Найпрестижніші змагання серед збірних команд країн — Олімпійські ігри, Чемпіонат світу з баскетболу, а серед клубних — чемпіонат НБА та в Європі — Євроліга УЛЕБ, Єврокубок та Кубок виклику ФІБА.
Правила гри і перша гра
На початках баскетболу зчаста виникали суперечки між гравцями це спонукало Джеймса Нейсміта вдосконалити свої правила й поширити їх серед молоді. Розписавши всі 13 правил нової гри, Нейсміт вивісив їх на дошці оголошень, щоб його учні ознайомилися з ними. А згодом, в січні 1892 року, опублікував їх в шкільній газеті «Трикутник» під заголовком «У нас є нова спортивна гра»[13].
12 лютого 1892, вивчивши правила і освоївши ази техніки, студенти Спрингфілдського коледжу в присутності ста глядачів провели першу в історії баскетболу «офіційну» гру, яка завершився з результатом 2:2[14]. Успіх був вражаючий, а слух про нову гру поширився з такою швидкістю, що ці дві команди стали проводити показові зустрічі, в інших навчальних закладах та містах, збираючи на своїх виступах сотні глядачів. Їх почин підхопили студенти інших коледжів, і вже наступного року весь американський північний схід був охоплений баскетбольною лихоманкою.
Становлення гри
Християнська асоціація молодих людей, на ті часи, курирувала значну кількість шкіл в Північній Америці, відтак вони рекомендували широко використовувати гру в своїх філіях. Таким чином, гра почала поширюватися в США[15]. Перший офіційний матч між жіночими командами було проведено в 1892 році і з того часу баскетбол стали вважати спортивною грою.
Професійний баскетбол
Протягом 1920-х у містах Сполучених Штатів масово з'являються команди професіоналів. Створюються баскетбольні ліги, в яких грають такі команди, як Original Celtics, New York Renaissance Five, Harlem Globetrotters; вони проводять до 200 матчів на рік. У 1946 створююється Баскетбольна асоціація Америки (БАА), у 1949 році вона зливається з Національною баскетбольною лігою (НБЛ) в Національну баскетбольну асоціацію (НБА)[16].
Міжнародні ігри
У 1932 році засновано Міжнародну федерацію баскетболу (ФІБА), до якої первісно входили 8 країн-засновниць: Аргентина, Чехословаччина, Греція, Італія, Латвія, Португалія, Румунія і Швейцарія. До програми Олімпійських ігор змагання з баскетболу впроваджені на Олімпіаді-1936 у Берліні (хоча показовий турнір проведено ще в 1904).
Жіночий баскетбол
Назва
Нейсміт назвав свою гру «Basket Ball»[17] — від basket («кошик») і ball («м'яч»). Надалі назва трансформувалася у basketball — слово, яким в англійський мові зовуть як гру, так і баскетбольний м'яч. Воно запозичене до більшості мов світу, де вживається щодо гри з кошиком і м'ячем. У деяких країнах ця гра має свої назви, що є кальками з англ. basketball — пол. koszykówka, чеськ. košíková, хорв. і словен. košarka, лит. krepšinis (від krepšys — «кошик»), а також західноукраїнське «кошиківка», «кошівка». Впровадження кальки «кошиківка» до української спортивної термінології початку XX ст. пов'язують з ім'ям І. М. Боберського[18][19].
Позиції гравців
Основних баскетбольних позицій або амплуа в баскетбольній команді три: захисник, форвард і центровий. Якщо деталізувати кожну з них, то в результаті вийде п'ять ігрових амплуа, кожне з котрих має свій набір функцій та задач. Переважно, при нападі й захисті гравець однієї позиції діє проти свого візаві, котрий має те ж саме амплуа — так центровий найчастіше входить у силовий контакт із центровим, захисник — із захисником і т. д. Амплуа гравців розподіляються таким чином:
- розігруючий захисник (професійною термінологією — «перший номер», скорочено РЗ);
- атакуючий захисник («другий номер», АЗ);
- легкий форвард («третій номер», ЛФ);
- важкий форвард («четвертий номер», ВФ);
- центровий («п'ятий номер», Ц).
Дані позиції не регулюються правилами баскетболу і носять, як правило, лише формальний характер. Баскетбольні позиції класифікують в дві основні групи: напад (передня лінія) та захист (задня лінія).
Правила гри
.svg)
Перші правила гри в баскетбол сформулював американець Джеймс Нейсміт. Вони складалися лише з 13 пунктів. З часом баскетбол змінювався, змін вимагали і правила. Перші міжнародні правила гри прийняті 1932року на першому конгресі ФІБА, після цього вони багаторазово коректувалися і змінювалися, останні значні зміни внесені 1998 і 2004 року. З 2004 року правила гри залишаються незмінними. Правила гри дещо відрізняються в НБА і чемпіонатах, що проводяться під егідою ФІБА (Чемпіонати світу, Олімпійські ігри, Чемпіонати континентів, міжнародні та національні першості європейських клубів).
В баскетбол грають дві команди, зазвичай по дванадцять осіб (як чоловіки, так і жінки), від кожної з яких на майданчику одночасно діють п'ять гравців. Мета кожної команди в баскетболі — закинути баскетбольний м'яч у кошик суперника і перешкодити іншій команді опанувати м'ячем і закинути його в кошик своєї команди. М'ячем грають тільки руками. Бігти з м'ячем, не ударяючи їм в підлогу, навмисно бити по ньому ногою, блокувати будь-якою частиною ноги або бити по ньому кулаком — порушення. Випадкове ж зіткнення або торкання м'яча стопою або ногою не є порушенням.
Переможцем в баскетболі стає команда, яка після закінчення ігрового часу набрала більшу кількість очок. При рівному рахунку після закінчення основного часу матчу призначається овертайм (зазвичай п'ять хвилин додаткового часу), у разі, якщо і після його закінчення рахунок буде рівним, призначається другий, третій овертайм і т. д., до тих пір, поки не буде виявлений переможець матчу.
За одне влучення м'яча в кільце може бути зарахована різна кількість очок:
- 1 очко — кидок зі штрафної лінії;
- 2 очки — кидок з середньої або близької дистанції (ближче триочкової лінії);
- 3 очки — кидок з-за триочкової лінії на відстані 6м 75см (7м 24 см в Національній баскетбольній асоціації);
Гра офіційно починається спірним кидком в центральному колі, коли м'яч правильно відбитий одним з гравців. Матч складається з чотирьох періодів по десять хвилин (дванадцять хвилин в Національної баскетбольної асоціації) з перервами по дві хвилини. Тривалість перерви між другою і третьою чвертями гри — п'ятнадцять хвилин. Після великої перерви команди повинні помінятися кошиками.
Гра може відбуватися на відкритому майданчику і в залі висотою не менше 7 м. Розмір поля — 28×15 м. Щит розміром 180х105 см від стійки. Від нижнього краю щита до підлоги чи ґрунту повинно бути 275 см. Кошик — це металеве кільце, обтягнуте сіткою без дна. Він кріпиться на відстані 0,31 м від нижнього обріза щита. Встановлена стандартами ФІБА для чоловічих змагань окружність баскетбольного м'яча — 74,9-78 см, маса — 567—650 г (для жіночих відповідно 72,4-73,7 см і 510—567 г).
Комментариев нет:
Отправить комментарий