Легка́ атле́тика — олімпійський вид спорту, який об'єднує спортивні дисципліни, що включаютьзмагання з бігу, стрибків, метань та спортивної ходьби. Найбільш розповсюдженими видами легкої атлетики є бігові та технічні дисципліни на стадіоні, біг по шосе, крос та спортивна ходьба.
Результати бігових дисциплін оцінюються з огляду на місце, яке спортсмен посів, або на час, який був ним показаний, на фініші, в той час як переможцем у стрибках та метаннях є атлет, що найдовше або найвище стрибнув, чи найдовше метнув знаряддя за результатами серії спроб. Відносна простота змагань та відсутність необхідності у коштовному обладнанні роблять легку атлетику одним з найпопулярніших видів спорту у світі. Легка атлетика складається, переважно, з індивідуальних дисциплін за виключенням естафетних стартів та змагань, в яких додаються індивідуальні показники спортсменів задля визначення команди-переможця (наприклад, у кросі).
Організовані легкоатлетичні змагання беруть свій початок з 776 р до н.е., коли були проведені перші античні Олімпійські ігри. Правила та формат проведення змагань із сучасних легкоатлетичних дисциплін були розроблені у Західній Європі та Північній Америці у 19 та 20 сторіччях, та були згодом перейняті в інших куточках планети. Переважна більшість сучасних найважливіших змагань організовуються та проводяться під егідою керівного органу світової легкої атлетики — Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій (скорочено - ІААФ) та її 214[1] країн-членів.
Легкоатлетичні види формують кістяк змагань на літніх Олімпійських іграх. Крім цього, найголовнішим легкоатлетичним змаганням є Чемпіонат світу з легкої атлетики, що включає змагання з бігових та технічних дисциплін на стадіоні, марафонський біг та спортивну ходьбу. Інші найбільш престижні змагання включають, наприклад, Чемпіонат світу з легкої атлетики в приміщенні, Чемпіонат світу з напівмарафону та змагання серії "Діамантова ліга".
Дисципліни[ред. • ред. код]
Біг[ред. • ред. код]
Біг поділяється на олімпійські та інші дисципліни. До олімпійських належить «гладкий» біг (тобто біг по доріжці стадіону з твердим покриттям)
- спринтерський — на короткі дистанції (100, 200, 400 м); 110 м (100 м у жінок) та 400 м з бар'єрами (у чоловіків); та відповідні естафети (4х100 та 4х400 м);
- біг на середні дистанції (800 та 1500 м)
- стаєрський — біг на довгі дистанції (5000 та 10000 м), «стипль-чейз» — 3000 м з перешкодами (бар'єрами та ровом з водою); та марафон (42 км 195 м).
Деяка частина легкоатлетичних змагань проводиться також взимку під дахом в скороченому варіанті (наприклад замість спринту 100 м змагаються на 60-метровій дистанції).
Також існує велика кількість неолімпійских видів змагань з бігу, з котрих проводяться численні міжнародні змагання як серед чоловіків, та і жінок, або об'єднані забіги, чемпіонати світу та Європи; ведеться залік світових рекордів — наприклад з гладкого бігу (на традиційних для англомовного світу дистанціях, що вимірюються в ярдах та милях) та з кросу.
Серед довгих дистанцій найпопулярніші напівмарафон (21,1 км), чвертьмарафон (10,5 км), існують змагання з «ультра-марафону» — біг на дистанції, що перевищують 42 км 195 м (50 км, 100 км тощо). Існують також численні змагання в бігу на час — біг на 1 годину, 2, 6, 12, 24 години, багатодобові пробіги тощо.
Спортивна ходьба[ред. • ред. код]
Окремо від бігу проводяться змагання з спортивної ходьби, за правилами якої спортсмени не повинні бігти, тобто відривати від землі водночас обидві ноги і випрямляти коліно[7] . Звичні дистанції — 20 км і 50 км[джерело?]. Проте існують і коротші дистанції в залежності від віку спортсмена 2 км, 3 км, 5 км, 10 км[джерело?].
Стрибки[ред. • ред. код]
Стрибки у легкiй атлетицi поділяють на:
Метання[ред. • ред. код]
Метання поділяють на :
Легкоатлетичні багатоборства[ред. • ред. код]
Багатоборства включають змагання із кількох легкоатлетичних дисциплін, і переможець визначається за сумою очок, які даються за результат у кожній дисципліні. До сучасної олімпійської програми входять десятиборство у чоловіків та семиборство у жінок. До 1980 року жіночі змагання проводилися з п'яти видів, утворюючи п'ятиборство. До чоловічого десятиборства входять чотири бігові дисципліни, три стрибкові та три метальні.
Змагання у залах проводяться зазвичай за вкороченою програмою, оскільки деякі з дисциплін, такі як метання списа, наприклад, потребують простору.
Організації[ред. • ред. код]
Головним органом управління справами легкої атлетики є Міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій IAAF, заснована в 1912 році після стокгольмської Олімпіади[джерело?]. IAAF встановлює правила проведення змагань і наглядає за їх дотриманням, офіційно засвідчує світові рекорди та забезпечує організацію міжнародних змагань[джерело?]. IAAF налічує 212 національних федерації, тобто включає в себе усі країни світу і навіть деякі території, які ще не отримали офіційної незалежності[джерело?].
Міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій має шість континентальних підрозділів[джерело?]. Європейська асоціація легкої атлетики заснована в 1970 році. В Україні розвитком легкої атлетики займається Федерація легкої атлетики України[джерело?].
Найбільші регіональні організації:
- EAA[ru]— Європейська асоціація легкої атлетики під егідою якої проводяться Чемпіонати Європи (відкритий і закритий)[джерело?].
- USA Track and Field[en] — Асоціація легкої атлетики США[джерело?].
- Всеросійська федерація легкої атлетики[джерело?].
Головні старти, що проводяться під егідою IAAF, — змагання з легкої атлетики в програмі Олімпійських ігор, а також чемпіонати світу на відкритих стадіонах і в закритих приміщеннях[джерело?].
Основні змагання[ред. • ред. код]
Міжнародні змагання з легкої атлетики організовані за чотирирічними циклами[джерело?]. Головні турніри — Олімпійські ігри та чемпіонати світу з легкої атлетики, що відбуваються щочотири роки[джерело?]. У цих великих змаганнях можуть брати участь у кожному з видів тільки по три спортсмени від країни[джерело?]. Для відбору гідних спортсменів із великого числа країн, міжнародною асоціацією встановлені мінімальні нормативи, яким повинні задовольняти претенденти на участь[джерело?].
Комерційні і некомерційні змагання[ред. • ред. код]
Різниця між комерційними та некомерційними змаганнями головним чином полягає в підході до відбору атлетів і різному тлумаченні правил[джерело?].
Основні особливості комерційних ігор[джерело?]:
- змагання проводяться зазвичай в одне коло;
- будь-яку кількість учасників від країни, в тому числі вайлд-кард, можуть отримати учасники від країни організатора;
- допускається використання пейсмейкера в бігових дисциплінах
- допускається зменшення кількості спроб в технічних дисциплінах до 4 (замість 6);
- чоловіки і жінки можуть брати участь в одному забігу;
- нестандартний підбір видів у легкоатлетичні багатоборства.
Все це зазвичай робиться з метою підвищення видовищності та динамізму спортивного змагання[джерело?].
До міжнародних некомерційних змагань належать[джерело?]:
- Літні Олімпійські ігри — легка атлетика в програмі Ігор з 1896 року;
- Чемпіонат світу на відкритих стадіонах — проводиться з 1983 року, раз на два роки по непарних роках. Чергова світова першість 2017 року пройшла в серпні 2017 року у Лондоні; наступна відбудеться у вересні-жовтні 2019 року в Досі (Катар).
- Чемпіонат світу в приміщенні — проводиться з 1985 року, раз на два роки по парних роках;
- Чемпіонат Європи на відкритих стадіонах — проводиться з 1934 року раз на чотири роки (з 2010 — раз на два роки). Черговий Чемпіонат Європи пройшов в 2016 році в Амстердамі;
- Чемпіонат Європи в приміщенні — проводиться з 1966 року, раз на два роки по непарних роках;
- Кубок світу на відкритих стадіонах (командні змагання) — проводиться раз на чотири роки.
Основні комерційні змагання[джерело?]:
- Гран-Прі — цикл літніх змагань проходять щорічно і закінчуються фіналом Гран-Прі;
- Золота ліга[джерело?];
- Діамантова ліга — цикл змагань проводиться щорічно з 2010 року.
Олімпійські ігри[ред. • ред. код]
Легка атлетика входить до числа п'яти олімпійських видів спорту, які були представлені на всіх Олімпіадах[джерело?]. Число медалей, які розігрують на олімпійських змаганнях, змінювалося від 12 на першій Олімпіаді 1896 до 47 на Літніх іграх у Пекіні[джерело?]. Жінки почали змагатися на Олімпіадах, починаючи з 1928 року[джерело?], проти волі барона де Кубертена[джерело?]. Олімпійський легкоатлетичний турнір проводиться на Олімпійському стадіоні і є центральною подією олімпійської програми, притягаючи увагу глядачів і засобів масової інформації[джерело?].
Чемпіонати світу[ред. • ред. код]
Чемпіонати світу з легкої атлетики мають порівняно коротку історію[джерело?]. Перший такий турнір відбувся в 1983 році в Гельсінкі[джерело?]. Переможці змагань в кожній дисципліні оголошуються чемпіонами світу[джерело?]. Починаючи з 1991 року змагання стали проводитися щодва роки, відбуваючись у рік перед Олімпіадою і в рік після Олімпіади[джерело?]. В проміжні роки проводяться чемпіонати світу з кросу[ru][джерело?]. Чемпіонати світу з легкої атлетики в залі проходять теж щодва роки, відмінні від тих, в яких проходять чемпіонати на відкритому повітрі[джерело?]. Перший такий чемпіонат відбувся в 1985 році в Парижі, але офіційна назва затвердилася тільки, починаючи з турніру 1987 року в Індіанаполісі[джерело?].
Чемпіонати континентів[ред. • ред. код]
Континентальні федерації легкої атлетики проводять власні чемпіонати[джерело?]. Чемпіонати Європи також відбуваються щочотири роки посередині олімпійського циклу[джерело?]. Перший такий чемпіонат був організований в Турині в 1934 році, останній відбувся у 2010 в Барселоні[джерело?]. Починаючи з 1966 року проводяться чемпіонати Європи в залах[джерело?]. Окремо організовуються також чемпіонати світу й Європи з кросу[джерело?], ходьби[джерело?], напівмарафону й марафону[джерело?].
Легкоатлетичні турніри[ред. • ред. код]
Окрім чемпіонатів щороку проходить чимало турнірів світового й регіонального масштабу, які фінансуються громадськими організаціями й приватними спонсорами. Здебільшого програма таких турнірів скорочена до кількох дисциплін[джерело?]. На такі турніри спортсмени отримують особисті запрошення від організаторів, які керуються в своїх рішеннях як міркуваннями найкращих результатів, так і представництва від окремих країн, зазвичай країн-організаторів[джерело?].
Низка змагань Золотої ліги входила у Всесвітній тур легкої атлетики з 1998 року. На змагання ліги запрошувалися спортсмени, які мали найкращі результати в сезоні[джерело?]. Змагання ліги широко освітлювалися засобами масової інформації, зокрема телебаченням[джерело?]. У 2008 році вони включали 6 турнірів: в Осло, Римі, Цюриху, Брюселі та Берліні з фіналом у Монако[джерело?]. Спортсмени, які зуміли виграти всі турніри у своїй дисципліні, ділили між собою джекпот — злиток золота вартістю в один мільйон доларів США[джерело?]. Шість дисциплін, для яких чинне це правило, вибирала IAAF[джерело?]. З 2010 року її замінила Діамантова ліга . Кількість етапів зросла до 14, а дисциплін — до 16(9 бігових та 7 технічних)[джерело?].
Інші турніри, менш престижні, ніж Золота ліга, об'єднані в Супер-гранпрі та Гранпрі[джерело?]. Вони повинні відповідати численним критеріям щодо якості інфраструктури, забезпечення, мінімального грошового фонду, представництва легкоатлетів відповідно до рейтингу[джерело?]. Змагання ще нижчого рангу не дають спортсменам очок в класифікацію IAAF[джерело?]. Світові фінали, що відбуваються в кінці сезону, збирають найкращих спортсменів року[джерело?].
Інші змагання[ред. • ред. код]
Командні змагання з легкої атлетики зазвичай називаються кубками[джерело?]. Серед них Кубок світу серед націй, в якому змагаються команди континентів[джерело?], Кубок світу з марафону[джерело?], Кубок світу з ходьби[джерело?]. В Європі з 1965 року проводиться Кубок Європи з легкої атлетики — змагання між командами європейських країн[джерело?]. Починаючи з 1993 це змагання проходить щорічно[джерело?].
Міжнародні матчі включають у себе змагання у всій олімпійській програмі[джерело?]. Серед таких матчів особливо принциповими були матчі між США та СРСР[джерело?]. У час до проведення чемпіонатів світу ці змагання мали статус основного змагання року[джерело?]. Франція спробувала відновити престиж таких змагань, організувавши Деканасьон — турнір з десяти дисциплін між провідними легкоатлетичними державами світу (Україна займає в цих змаганнях 5-6 місця)[джерело?]. Крім того, легкоатлетичні змагання входять до складу таких змагань, як Ігри Співдружності, Середземноморські ігри, Панамериканські ігри, універсіади тощо[джерело?].
Комментариев нет:
Отправить комментарий